- Агнець
- і Агнець євхаристійний, Агнець літургійний Частина першої проскомидійної просфори, яка під час Таїнства Євхаристії перетворюється в Тіло Христове; Святий Хліб; анафора
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
Агнець
Смотреть что такое "Агнець" в других словарях:
агнець — нця, ч., книжн., заст. Ягня, ягнятко. || перен., ірон. Про покірливу, лагідну, сумирну людину … Український тлумачний словник
агнець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
євхаристійний Агнець — див. Агнець … Словник церковно-обрядової термінології
літургійний Агнець — див. Агнець … Словник церковно-обрядової термінології
агньць — АГНЬЦ|Ь (142), А с. 1.Ягненок: ѡвъ бо прободениѥ въ ребра приѩтъ. ѡвъ же ѩко агньць заколенъ бысть Стих 1156 1163, 73; по ветхоумоу законоу жертвоу собѣ створилъ ѥсть. ѡнѣхъ агньць закалаѥмыхъ въ поустыни на паскоу б҃ви. КН 1280, 604б; ѥго же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
казати — казать (2) ● Путь (слѣдъ) казати (см. также: путь). а) Указывать дорогу: Игореви князю богъ путь кажетъ изъ земли Половецкои на землю Рускую, къ отню злату столу. 39 40. Дятлове тектомъ путь … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
безгласьныи — (15) пр. 1.Лишенный способности говорить, не обладающий даром речи; немой: и толико мълчаниѥ имѩше ˫ако не знающимъ ѥго. мнѩхоуть и безгласна соуща. ПрЛ XIII, 113а; неразумныи безумныи. и безъгласныи и бесловесныи. и не вѣмъ что реку. (ἐγὼ... ὁ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
беззълобьныи — (19) пр. То же, что беззълобивыи: моиси˫а... кротъка зѣло. нъ ѡбрѣтаемъ его многажьды. на лю(д) гнѣвающасѩ і прѣтѩща велми. тако же и дв҃да безлобнаго. КР 1284, 349г; і боуди в пѣнии своѥмь. безлобенъ крото(к) Псалт 1296, 337 об. (запись); бѣаше… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бисьръ — БИСЬР|Ъ (56), А с. Жемчужина, жемчуг; изделие из жемчуга, украшение: дражьша бо бисьр соуть ст҃а˫а словеса. Изб 1076, 15; блоудьница... мимо идѩше... оукрашена камениѥмь драгымь. и бисъромь и златомь. ПрЛ XIII, 44б; толика твоѥ˫а [Христа] мл(с)ти … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
богооубиица — БОГООУБИИЦ|А (5*), Ѣ ( А) с. Богоубийца, убийца Христа: не тѣста же прѣсна б҃гооубиець. б҃ие естьство. КР 1284, 263в; в онь же и агнець ѡ(т) июдѣи жре(щ)сѩ. хотѩше же пасха ѡ(т) б҃ооубиець вь днь пѩтокъ. Там же, 265г; источи кровь и водоу. два… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
